Децентралізація, медреформа і Covid-19: очолити Гуляйпільську ЦРЛ Валерію Лелику випало у не найкращий час, враховуючи і досить скандальну ситуацію із конкурсом на посаду директора лікарні. Втім, як би наразі важко не було, він зберігає позитивний настрій, зауважуючи, що без віри у краще не буде справи, й рішуче налаштований діяти.
З коронавірусом боротися допомогли благодійники
У Гуляйпільській ЦРЛ не приймають хворих на коронавірус. Як, власне, і не лікують хворих на пневмонію. Пацієнти з позитивним результатом на Covid-19 та запаленням легенів – «парафія» Пологівської
Та і у лікарні на початок карантину практично нічого не було — ні медичних масок, ні респіраторів, ні дезінфікуючих засобів, ні тим паче швидких тестів чи захисних костюмів.
— Це був якийсь жах. Перший місяць, окрім введення карантинних заходів, у терміновому порядку ми масово обдзвонювали медичні компанії щодо глобальної закупівлі медобладнання, захисних матеріалів, дезінфектантів і тестів, перевіряли сертифікати на товар. Паралельно проводили роз’яснювальну роботу з пацієнтами, декого доводилося й заспокоювали, бо спочатку через хвилювання будь-який симптом для них був коронавірусним. Були проблеми і з харчуванням, тож атмосфера була досить гнітючою.
Низький уклін нашим благодійникам від усього колективу ЦРЛ. Завдяки їхній допомозі Гуляйпільська ЦРЛ наразі забезпечена засобами індивідуального захисту, медичними матеріалами побутового характеру й продуктами харчування. У процесі ремонт одного з корпусів 2 поверху – майбутнього адмінкрила, а також придбане цінне, дуже необхідне нам медичне обладнання.
Найзабезпеченішим у лікарні сьогодні є відділення інтенсивної терапії
Протягом року для центральної районної лікарні придбали понад 15 найменувань медичного та цифрового обладнання: ноутбуки, пральну машину, рентгенівський випромінювач тощо. Для клініко діагностичної лабораторії — гематологічний аналізатор, центрифугу аналізатор електролітів та біохімічний аналізатор.
— Сьогодні технічно усім необхідним забезпечене одне з найважливіших відділень — інтенсивної терапії. Так, цього року завдяки фінансуванню районної та міської ради до старожилів – апаратів штучної вентиляції легенів, сюди прибули монітор пацієнта, монітор життєво-важливих показників, дефібрилятор – монітор, шприцевий дозатор, а також 4 кисневі генератори.
Монітор життєво-важливих показників "повідомляє", що наразі у пацієнтки насиченість крові киснем у межах норми. Якщо показник зменшиться - поряд оксимат (він же - кисневий генератор)
— Хочу наголосити, що з 1 червня у нашій лікарні можна скористатися платними медичними послугами, якщо з якихось причин немає можливості отримати направлення від сімейного лікаря. Зокрема це медогляд, видача довідок, лабораторні та діагностичні дослідження, рентген, фізпроцедури тощо. З повним переліком процедур та тарифами можна буде ознайомитися пізніше, бо деякі з тарифів наразі поки що знаходяться у розробці.
До реформи потрібно було готуватися раніше
За 24 роки роботи у Гуляйпільській ЦРЛ, спочатку анестезіологом, а потім заступником головного лікаря з медичної частини, Валерій Лелик зазначає — його важко ввести в обману, бо ж встиг вивчити характер, поведінку й звички своїх колег. А тому не дивується, що у квітні, під час конкурсної програми не всі підтримали його кандидатуру на посаду директора. «Симпатії» медиків розділилися порівну — між ним та попереднім кандидатом Віталієм Романьком.
— Я не біг, спотикаючись, до крісла головного лікаря. Можливо б, і взагалі б не висував свою кандидатуру. Однак зараз вторинна медицина у Гуляйполі переживає важкі часи, тож була нагальна потреба у стабільності, а не у шоу, яке влаштували, доки лікарня залишалася «безхозна».
До реформування потрібно було готуватися заздалегідь, не відтягуючи, ще три роки тому, коли тільки з’явилися перші згадки про майбутнє реформування. Оскільки одразу було ясно, що вона неминуча, впродовж трьох років можна було все влаштувати, як зробили, наприклад, у Оріхівській ЦРЛ — поступово й не так болісно.
Я часто чув докори у свій бік, чому як заступник не вплинув на керівництво щодо скорочення штату. А у відповідь міг сказати тільки, що у кадровій та фінансовій політиці я абсолютно безсилий. Я відповідав лише за стаціонарну медичну частину, від моєї думки нічого не залежало.
Тепер, звичайно, усі проблеми, що накопичилися за цей час, впали на Гуляйпільську лікарню, завдавши серйозної шкоди. Особливо на собі весь тягар відчули (і, на жаль, ще відчують до кінця червня) середній та молодший персонал лікарні, зокрема люди пенсійного віку.
Гадаю, всі розуміють, що у рамках реформи сьогодні медпрацівники мають роботу й заробітну плату лише завдяки лікарям. Так, на початку квітня ми отримали кошти від НСЗУ за трьома пакетах медичних послуг. Але проблема у тому, що цього виявилося недостатньо: близько 20% не вистачило навіть на фонд заробітної плати, не кажучи вже за інші потреби.
І це проблема не лише Гуляйпільщини, а взагалі багатьох невеликих районів. Тарифи вираховувалися по мінімуму, за статистикою 2018 року, а сьогодні потрібно враховувати значний ріст цін. Окрім того, суттєво різниться кількість пацієнтів на одного лікаря у обласних та районних центрах. Таким чином і виходить, що коштів не вистачає.
Вихід — додаткова кваліфікація лікарів
У зв’язку із низькою кількістю пацієнтів у спеціалістів вузького профілю, у ЦРЛ ухвалили рішення про отримання лікарями додаткової кваліфікації. Так, троє лікарів вже проходять навчання з паліативної допомоги для дітей та дорослих. Один лікар пізнає тонкощі ендоскопії шлунково-кишкового тракту.
Окрім того, планується придбання нового рентген- та наркозно-дихального апаратів, у стадії обробки — закупівля гастроскопу та гістероскопу. Усі ці заходи дадуть можливість отримати ЦРЛ ще три пакети медпослуг вже з 1 січня 2021 року, а значить — і додаткове фінансування.
Наприклад, гінекологу не завадило б займатися паліативною допомогою, а хірургу зовсім не зайвими будуть навички ендоскопії. Ще один з наших лікарів знаходиться на курсах педіатрії, і вже з вересня у лікарні буде власний педіатр (з листопада 2019 рок дитяче відділення тимчасово припинило стаціонарне лікування дітей через декретну відпустку єдиного районного педіатра, - авт).
Нещодавно громадськість порушила питання щодо дитячого стоматолога. Так от — як такого спеціаліста ми не маємо. Дітям надають лише ургентну допомогу — обстежити, проконсультувати, вирвати зубик тощо. Однак лікуванням наші лікарі не займаються згідно із законодавством, бо ж свавільна діяльність без відповідної кваліфікації карається законом. Єдине, що може змінитися у цьому плані, це якщо хтось із наших двох лікарів погодиться на додаткову спеціальність дитячої стоматології — інакше ніяк.
Дитяча стоматологія цілком можлива, враховуючи той факт, що у відділенні є ортопантомограф (стоматологічний рентген-апарат) та денатльний (прицільний) рентген-апарат, який застосовують для діагностики окремого зуба, а не усієї ротової порожнини
— Приємною звісткою стало, що до Гуляйпільської ЦРЛ для проходження інтернатури направили шістьох випускників Запорізького медінституту — нарколога, психіатра, педіатра, хірурга, травматолога та терапевта, тож очікуємо «поповнення».
Однак хто з них таки доїде до нас по факту, відомо буде вже у серпні. Будемо сподіватися, що все ж приїдуть усі. Одразу йду на випередження, відповідаючи на питання, де вони будуть жити: керівництво міської та районної ради обіцяють надати житло молодим спеціалістам на час проходження навчання.
Так чи інакше, Гуляйпільська ЦРЛ працює за розкладом, розвивається у рамках своїх можливостей, незважаючи на усі труднощі. І ми віримо, що з часом все ж вдасться повністю налагодити надання якісних медичних послуг гуляйпільцям, аби вони могли лікуватися й отримувати допомогу вдома, не витрачаючи зайвих сил та коштів. І докладемо до розвитку вторинної медицини на Гуляйпільщині усі свої сили.
У час-пік лікарню не залишили у біді: керівництво та депутати районної та міської рад, приватні підприємці й аграрії — Сергій Курман, Олександр Дудка, Роман Міщенко, Олександр Чуб, Олександр Коростельов, Геннадій Савовський, Володимир Щербина, Микола Тимофієв, Федір Брезицький, Микола Новохатько, Валентина Романець, Олександр Жовніренко, Ігор Горпинич та інші, а також місцеві організації, зокрема «Спілка ветеранів АТО».
