Сергій Глушак: «Інтенсивний біг рятує від негативних емоцій»

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 01.11.2018 10:00
  • 0

Життя хлопця із села Любимівки, який займається землеробством і два роки служив у зоні АТО, зазнало змін. Сергій планує переїхати жити до Гуляйполя, адже знайшов тут своє кохання, а також виявив бажання працювати в поліції. Та незмінним для нього залишилось палке захоплення бігом.

Щороку воно тільки міцнішає, навички удосконалюються, а коло досягнень ширшає. Лише за 2018 рік Сергій став учасником двох марафонів по 42 км 198 м — у Дніпрі та Києві, котрі подолав із результатами в 4 год. 10 хв. та 4 год. 5 хв відповідно. Рекордний час тоді склав 2 год. 1 хв., тож як на любителя Сергій показав дуже гарний результат.

Зайнятися спортом Сергія змусила потреба схуднути. Під час служби чоловік погладшав і важив майже 100 кілограмів.

— На той час мене моя вага й зовнішній вигляд цілком влаштовували — нормальний, вгодований чолов’яга, — згадує, посміхаючись Сергій. — Пізніше почав ходити у сільський клуб — там була бігова доріжка, та займатися на турніках. За чотири місяці занять скинув 15 кілограмів, а згодом — ще 5.

Результат надихнув — зупинятися й тим паче повертатися назад вже не хотілося.

Я дивився на себе колишнього й не розумів, чому не почав раніше і як взагалі щось робив у такій формі. Продовжив заняття, але більш інтенсивним тренуванням завадила травма — пошкодив ногу. Згодом, аби відновитися, придбав спортивний велосипед та їздив по годині на день плюс одна година на турніках. Потім — перший пів-марафон, далі — марафони. Зараз маю на меті пробігти 100 кілометрів. Хоча ще не так давно мені подолати навіть 5 км здавалося чимось надприродним.

Сказати, що жага бігати у Сергія з’явилася з дитинства, не можна. Бігав, бо ж не сиділося місці, що притаманно практично усім дітям. Та найчастіше — на риболовлю, яка є ще одним його захопленням. Хлопець пам’ятає свій перший улов: карасика розміром із долоню дорослого. Однак тоді 8-річному Сергійкові рибина здалася гігантською. Й досі полюбляє посидіти на березі за вудкою та спокійно помислити про майбутнє. А, буває, так кортить порибалити, що Сергій просто до річки біжить: небагато-немало — 17 кілометрів. 

— Короткі дистанції — не моє. Задоволення отримую, коли пробігаю біля 10 кілометрів — входжу у смак. Незважаючи на те, що це суттєве фізичне навантаження, біг для мене — немов медитація. Більше біжу — більше розслабляюся. Та й помітив, що інтенсивний біг звільняє від негативних думок та емоцій, — зазначив спортсмен.

Стала одразу зрозуміла емоційна стійкість Сергія — за час нашого товаришування помітила, що його практично неможливо вивести із себе, хоча є люди, які це таки намагаються зробити. Та чоловік залишається непохитним і лише посміхається у відповідь на провокації. Навіть перебування в зоні АТО на ньому практично не відобразилося. Сергій свою психологічну незламність не вважає предметом гордості, говорить, завжди таким був. Так само впевнено, спокійно й виважено він продовжує свої тренування. Вважає, що саме постійні тренування є запорукою успіху:

Біг для мене — немов медитація. Більше біжу — більше розслабляюся

 

— Тільки постійна робота над собою дасть гарні плоди, корисні як для фізичного, так і морального здоров’я. Я вже це засвоїв і зупинятися не збираюся ні в якому разі. Хочу розвиватися далі, пізнавати нове, і навіть на пенсії не сидітиму, склавши руки, а відправлюся у навколосвітню подорож! — будує позитивні плани Сергій.

Хлопець планує організувати в Гуляйполі біговий клуб, до якого б долучалися всі охочі, для проведення колективних занять та спільних забігів. оли вам раптом стане сумно й закортить пробігтися до Поліг і назад, у вас завжди знайдуться партнери для здійснення такої прогулянки. І це цілком і повністю серйозний задум, тим паче, що Гуляйполе славне своїми спортсменами. Якщо вас зацікавило або ви знаєте тих, кого зацікавить, звертайтеся до редакції чи безпосередньо до Сергія.

Фото: з альбому Сергія Глушака

 

Коментарі:

Вибір редакції

Останні новини