Брати, 31-річний Сергій та 23-річний Микола Чаяли із Рівнопілля, підкорюють бездоріжжя. Вони захоплюються офроудом – їздою на автомобілях дорогами без покриття чи піщаними, гравійними або кам'янистими треками з природним покриттям. Лише за півроку на своїй «Ниві» з гордим написом «Махновці» чоловіки зайняли призові місця у змаганнях, які проходили у Бердянську та Запоріжжі.
«Нива»-2121, поряд з іншими легковиками має підвищену прохідність і по-праву вважається вітчизняним позашляховиком. На ній, ще не переобладнаній, спортсмени цього року вперше взяли участь у II етапі кубка Приазов’я з джип-спринту в Бердянську, де зайняли 3 місце. Перемога спонукала чоловіків до подальших дій, і вони взялися посилювати свій «джип».
– Нива – доступний варіант позашляховика, на який у випадку поломки завжди можна знайти запчастини. Окрім того, більш-менш економний у фінансовому плані: принаймні ремонт та переоснащення в силу своїх можливостей ми можемо виконати. Нам із братом давно хотілося мати свій повнопривідний автомобіль, – розповідає Сергій. – Взагалі, до техніки ми тягнулися ще з дитинства. Однак, якщо Коля тяжів складати конструктори, то я любив розбирати прилади та роздивлятися, що ж там усередині. Зацікавилися давно і офроудом, але певний час не могли знайти контакти та відомості. А потім натрапили на спільноту в соцмережі Viber. З’ясували всі умови й вирішили спробувати.
Екіпаж Сергія (у буденному житті займається сільським господарством) та Миколи (агроном у ТОВ «Преображенське») під патріотичною для нас назвою «Махновці» складається із пілота (водія) і штурмана. Пілотом є Сергій: він веде машину і вже володіє хорошими навичками позашляхового й екстремального водіння. Микола, він же штурман, займається навігацією, визначає маршрут, керує діями пілота під час проходження бездоріжжя. До слова, якраз саме штурману доводиться естетично-непереливки, особливо коли шлях проходить крізь болота багнюки, бо ж «камуфляж» із бруду вкриває практично все тіло. Але найбільше страждає саме авто – часом, відмивати «Ниву» доводиться потім два дні.
Та єдине, в чому чоловіки рівні – це запал («вилізем-не вилізем?») та відчуття адреналіну.
– Треки в офроуді розташовані колом, пояснює Сергій. – Зазвичай, це штучно облаштована на земельній території смуга перешкод, на якій є і пагорби, й всілякі горби, вириті екскаватором канави з водою і без тощо. Заїзд відбувається із врахуванням часу та технікою подолання перешкод на шляху (є такі, які потрібно оминати). Екіпаж може використовувати власні допоміжні засоби, щоб якомога швидше вибиратися із пасток на шляху. Своїх суперників ти можеш обганяти, але «підрізати» правилами заборонено. Якщо вже, наприклад, так сталося застрягли обидва, і щоб вибратися, хтось один має «черкнути» іншого інакше ніяк. В такому випадку екіпажі домовляються між собою. Також під час змагань за порядком слідкує поліція, як, власне, і авто «швидкої допомоги», і наряд ДСНС. Усе чесно, прозоро та виважено.
У своїх перших змаганнях перевірили можливості «Ниви», зважили всі за і проти та почали готувати авто до поліпшення. За тиждень власними силами переобладнали ходову, практично повністю змінили заводську начинку та збільшили дорожній просвіт, (по-простому – підняли авто). Облаштували два вентилятори для більш ефективного охолодження, бо ж у офроуді навантаження на авто йде в рази більше, ніж зазвичай, та оснастили гідрозахистом: враховуючи формат змагань, вода часто й багато потрапляє до салону. Двигун залишили рідний. Таким чином, «Нива» стала більш маневреною, витривалою та стійкою до перепон. Подальші змагання принесли братам II місце у кантрі-кросі вже у III етапі кубка Приазов’я з джип-спринту, I – у змаганнях із джип-спринту «Кубок Українського бездоріжжя» в Бердянську та II місце у змаганнях «Запоріжжя-Трофі-2019».
Рідні, близькі та друзі братів їхнє захоплення підтримують. Наприклад, дружина Сергія не сварить його за те, що багато часу віддає машині, а то й взагалі відвідує змагання за можливості разом з ними та щиро вболіває.
Невдовзі відбудуться фінальні змагання в Харкові. Однак, якщо Микола та Сергій туди поїдуть, то – в якості глядачів, бо ж безпосередньо сама участь може викликати додаткові фінансові витрати, зокрема, на транспорт: у разі можливої поломки потрібно ж якимось чином доставити «Ниву» на батьківщину і дістатися туди самим? Тож, поки що у планах «Махновців» на зиму – ще серйозніше вдосконалення своєї вірної «тачанки», яка вже встигла принести їм стільки перемог! І навесні вийти на Всеукраїнський рівень, а далі, можливо, і на Європейський. Бо ж справжні махновці ніколи не здаються і завжди йдуть тільки вперед!
