З появою сервісів електронної демократії на кшталт онлайн-петицій та ресурсу «Відкрите місто» українці отримали можливість впливати на формування бюджету та без депутатського мандату вирішувати, куди витратити кошти громади. Втім діджиталізація не пришвидшує демократію у мережі. В Україні все ще існують громади, які не мають дротового інтернету. А в Гуляйполі, тим часом, далеко не всі користуються своєю законною можливістю власноруч розподіляти бюджетні кошти.
Ми запитали у гуляйпільців, які проблеми своїх вулиць вони би хотіли вирішити найперше, чи користувалися колись електронними петиціями і чи вірять, що є питання, які можна й варто контролювати онлайн.
Наталія Рябко, 32 роки, підприємниця
«Наша громада поставила високі цілі та взяла, так би мовити, курс на Європу. І це добре. Але ж одне з найболючіших питань — сміття на вулицях, берегах річки й у самій водоймі, на околицях як міста, так і сіл — не вирішується і лишається без змін. Невже нині, в часи прогресу й всіляких технологій, не можна організувати нормальну роботу щодо вивезення й сортування сміття.
Звісно, люди й самі винні в цьому, але ж є управління громади, яке має це вирішувати. Як варіант, можна налагодити контакти з тими, хто займається вивозом, сортуванням і переробкою сміття, чи придбати для місцевого комунального підприємства додаткову техніку, й працювати в цьому напрямку. На платформі е-демократії є цікавий сервіс «Відкрите місто», який має допомогти взаємодіяти мешканцям з місцевою владою та комунальними підприємствами. Але, в першу чергу, він має працювати у нас на території. На жаль, це не так.
Ми звикли до того, що онлайн у нашій громаді нічого не вирішиш. Та й немає для цього ніяких дієвих сервісів. І це сумно, адже ми маємо осучаснюватися та рухатися уперед, а не буксувати на місці».
Юлія Тютюнник, 44 роки, громадська активістка
«Я люблю наше містечко. Я тут народилася, створила родину, разом із чоловіком виховуємо дітей. Мені боляче дивитися, як наша громада вимирає, старіють села, а молодь виїздить на заробітки за кордон. Так не має бути. Щоб це змінити, в громаді має бути розроблена адекватна економічна стратегія розвитку, яка працюватиме не на папері, а в реальному житті.
Що ж до більш локальних проблем, то щороку, влітку, частина вулиць міста залишається без води. І це питання не вирішити традиційними закликами місцевої влади, щоб люди економили воду та не поливали городину. Потрібно вирішувати питання, а не заліплювати їх пластирем.
Таких «заліплювань», на жаль, є безліч: розбите дорожнє покриття, відсутність єдиного реєстру дитячих майданчиків і догляду за ними. Цей список можна продовжувати. Та найдієвішим способом вирішення проблем, переконана, є ефективна робота структур, які згідно із Законом, мають цим займатися.
Так, онлайн можна добре показувати і відповідно реагувати на зазначені проблеми. Для цього, хоча б, треба створити реально дієвий і зрозумілий місцевий сайт, а не те, чим він є наразі – абсолютно мертвим і нінащо не реагуючим дійством. Що ж до електронних петицій, повідомлень про комунальні проблеми онлайн чи голосування за проєкти громадського бюджету, вважаю, що ця сфера в нас взагалі не розроблена. Реальних результатів тут поки що немає.
Змінити все це можна. Наприклад, зробити хоча б один дієвий сервіс, який би реально працював, а не був для галочки. Та зацікавлені мають бути всі: і жителі, й керівники громади».
Тетяна Рябко, 35 років, підприємниця, громадська активістка
«Головна проблема нашої громади — це пасивність пересічних громадян та безконтактність влади, яка працює лише з обмеженим колом людей. Як результат, перші, здебільшого пливуть за течією, другі ж наче й працюють, але досягнення — часткові.
Нам усім не вистачає прозорості й відкритості в роботі, взаємоконтакту між собою. В інших країнах жителі громади та управлінці працюють над досягненням спільної мети — підвищення статусу своєї території.
Громадяни мають більше можливостей впливати на суспільні процеси, вигравати гранти, пропонувати свої ідеї та бути почутими. Наприклад, на моїй вулиці Великій, в центрі міста, величезні вибоїни. Ця проблема вже понад п’ять років не вирішується. І таких вулиць у громаді безліч. Найдієвішим способом вирішити це питання, на мою думку, могло б стати створення сервісу, який би включав у себе інтерактивну карту, де кожен житель може завантажити фото вибоїни й додати її до реального списку планових ремонтів. Громадяни мали б можливість контролювати весь цей процес: терміни, вибір підрядних організацій, витрату коштів із місцевого бюджету, тощо.
Онлайн-сервіси — це ті інструменти, які б допомогли нам щось змінити в цьому напрямку. Але для цього вони мають працювати. Тим паче, що вони вже є і у вільному доступі. Про це просто треба розповісти людям та навчити ними користуватися».
Сергій Савицький, 32 роки, адміністратор бази даних, програміст
«Раніше говорили, що за інформаційними технологіями майбутнє. Так от, це майбутнє вже настало. Тому мене дивує те, що онлайн можна замовити будь-що й будь-де, а от огранізуватися, щоб вирішити важливі проблеми свого села чи міста – це не реально.
У моєму селищі Залізничному хоч і зроблено чимало в сфері благоустрою, але теж проблем вистачає: частково розбите дорожнє покриття, відсутність нормального водопостачання в літній період, не завершені роботи з встановлення вуличного освітлення. Чому б одним не створити онлайн петицію, а іншим — підтримати своїми голосами цю ідею? Та тому, що в нашій громаді про таку можливість взагалі мало хто знає. А старшому поколінню й узагалі все це дуже складно. Все ж, карантин через пандемію показав нам дистанційне навчання і безліч нових сервісів онлайн. І справа, по суті, просто в зацікавленості аудиторії та маркетингу. Можна пристосувати все це й до сервісів електронної демократії. Чому б ні. Коли люди зрозуміють, що їхні голоси почуті, все це запрацює».
Ліза Задорожнюк, 16 років, школярка
«Я живу у центрі міста. Поруч із моїм будинком — школа, дитячий садок. Та попри це, найголовнішими проблемами на моїй вулиці залишаються стихійні звалища сміття, які забруднюють наше довкілля, відсутність лежачих поліцейських, які б обмежували швидкість для автомобілів біля школи та дитсадка. Це несе пряму загрозу дітям та їхнім батькам. Як і безліч безпритульних тварин, які вже неодноразово нападали на пішоходів.
Болючою проблемою для мене, як для алергіка, є й старі тополі, що ростуть на нашій вулиці. Пух від цих багатолітніх, гнилих у середині стовбура дерев, дуже ускладнює життя тим, хто страждає від алергії. Частину тополів уже прибрали та замінили їх на молоді дерева. Та й усе. А загалом проблема залишилася.
Я б залюбки взяла участь у проєкті, пов’язаному з екологією та довкіллям. Раніше, я брала участь в проєкті Zero Waste School (в Києві), присвяченому сортуванню, переробці сміття, виготовленню вторинної сировини та в опитуванні щодо «Бюджету участі». А нещодавно, разом із своїм вчителем, презентувала проєкт «Стихійні сміттєзвалища Гуляйполя. Сортування сміття» на обласному екологічному форумі «На захист рідної природи».
Бачу, проходять тематичні опитування, але вони не прозорі та непопуляризовані. З молоддю немає комунікації, тому вони взагалі не розуміють навіщо їм це опитування».
Олена Зеленяк, 31 рік, учителька
«Крім того, що я мама двох дітей, я — вчителька, і щодня працюю з дітьми. Тому одним із найактуальніших питань для мене є їхня безпека. Частина вулиць міста, зокрема, й моя вулиця Лугова, не облаштовані тротуарами та засобами обмеження руху автотранспорту. Через те, що по вулиці практично немає тротуарів, а там, де вони колись були, немає якісного покриття, діти змушені кататися на велосипедах та самокатах прямо не проїжджій частині. А несвідомі водії по цій же вулиці часто їдуть з такою швидкістю, що і дорослий не завжди скоординується у правильних діях.
Вирішити це питання, думаю, можна, написавши заяву чи петицію до міської влади. Я поки що не займалася цим. Що ж до онлайн-сервісів, які нині часто використовуються для таких чи подібних дій, та за допомогою яких сьогодні часто проводяться голосування, то головне, щоб вони були зручними і зрозумілими. Я, наприклад, брала участь у голосуванні по «Бюджету участі», за проєкт «Крути педалі в GP і далі…».
Вважаю, що за допомогою подібних платформ, де одна особа може проголосувати за певний проєкт лише один раз, голосування є ефективним і справедливим. Варто лише розповсюджувати інформацію про нього серед якомога більшої частини населення, щоб враховувати думку більшості».
Надія Коломієць, 23 роки, аспірантка, помічниця адвоката
«Однією із проблем не лише нашого міста, a й усієї громади є якість дорожнього покриття. Дорога до деяких населених пунктів по бездоріжжю займає понад пів години, в нічний час чи за складних погодних умов є взагалі небезпечною. Із цієї проблеми одразу випливає й низка інших: транспортне сполучення, доступ людей до адміністративних послуг, швидкість надання невідкладної медичної допомоги, швидкість реагування органів поліції.
Перехрестя вулиць Костенка та Богдана Хмельницького вже з десяток років перекопане й залишене напризволяще після ремонтних робіт комунальних служб. У якості обмежувальних знаків — гілки, про безпеку та зручність водіїв і пішоходів, звісно, не йдеться.
Упевнена, що подібних проблем у нашому місті безліч, найдієвіший спосіб їх вирішення — планування бюджету громади, її розвитку, роботи комунальних та інших служб з урахуванням думки її жителів. Останнім же в пригоді став хоч би один зручний і доступний онлайн-сервіс.
Як показали часи пандемії, онлайн сьогодні можна робити практично все, зокрема, й проводити опитування населення щодо проблем у місті.
Користуватися електронними сервісами доводилось неодноразово, зокрема, поданням та підписом петиції до Президента України, онлайн зверненням до харківського міського голови, електронними запитами до державних органів, онлайн-сервісами оплати парковок тощо. Сервіси були ефективними, адже електронні запити розглядаються набагато швидше, ніж паперові. Це швидко, зручно, за цим майбутнє».
Тетяна Велика, 38 років, редакторка, депутатка і громадська активістка
«Як головна редакторка щотижневої районної газети «Голос Гуляйпілля», чітко усвідомлюю, що проблем у нашому місті, дійсно, вистачає. І тут можна говорити, починаючи від ухвалення бюджету громади до кинутих собак, яких щороку більшає на центральних вулицях нашого міста. Проте, на мою думку, болючою темою на сьогоднішні є тема оптимізації закладів освіти.
Нині у Гуляйпільській ОТГ функціонує 9 шкіл. Із започаткованою урядом реформою освіти на початок навчального року в громаді мають залишитися школи, в яких має навчатися не менше 50 учнів. Деякі школи громади все таки можуть потрапити під цей критерій, а це значить — закриються повністю. Як приклад, така школа знаходиться у селі Червоному. Сьогодні при міській раді створена робоча група, куди увійшли і депутати ради, головним завданням яких є розробити чіткий проєкт оптимізації освітніх закладів. Це потрібно зробити до липня, щоб на червневій сесії міської ради затвердити даний проєкт та приступити до чергового етапу — підготовку шкіл, які залишаться, до навчального року.
Я гадаю, що це було б чудово, якби зараз кожен мешканець нашої громади взяв участь в такому електронному опитуванні. І тоді б над питанням оптимізації шкіл громади думав би кожен, надавав би свої пропозиції, долучався до процесу оптимізації індивідуально. Гадаю, за електронними петиціями майбутнє. Їх потрібно активно впроваджувати в життя вже сьогодні».
Аліна Коростильова, 29 років, лікарка
«Мені подобається наша громада, спокійне й стабільне життя, яке вона дає. Але все ж, Гуляйпільщина — це не лише затишний край з гарним центром міста, з новими парками та різними зонами відпочинку, а й містечко, яке потопає у воді під час дощів. Проблема застарілих комунікацій бере свій початок, мабуть, ще з перших років незалежності. Звідси й часті пориви водогонів. Та й відсутність у нашому місті стічних труб та нормальних стоків для води, під час зливових дощів завдає немало клопоту.
Не додає оптимізму й проблеми з дорожнім покриттям на вулицях міста. Є вулиці, наприклад Козацька, де воно й узагалі відсутнє.
Що ж до того, чи можна вирішити ці проблеми користуючись онлайн-сервісами, думаю, що ні. Декілька років тому в місті активісти, так би мовити, наживо збирали підписи проти закриття Гуляйпільського пологового відділення. Аудиторія була охоплена велика. Але результатів це не дало. До людей ніхто не дослухався. Тож, вважаю, що в ефективність голосування за електронну петицію, чи щось на кшталт цього, ніхто й не повірить».
Олена Сивоненко, 36 років, адвокатка
«Кожен із нас бачить життя нашої громади по-своєму. Як для мене, мами двох хлопчиків, в місті не вистачає організації інтелектуального дозвілля, наприклад конструювання, моделювання тощо. Але зміни на краще залежать не лише від влади, а й від менталітету та рівня культури, рівня зайнятості та економічного благополуччя населення.
Не зайвим було б покращити якість освітлення (ліхтар є, але світло від нього нічого не освітлює), встановлення більшої кількості дорожніх знаків, зокрема, тих, які дозволяють визначити головну дорогу».
Які можливості відкривають електронні сервіси та як вони працюють у нас
Серед найпопулярніших та найдоступніших сервісів можна назвати Місцеві електронні петиції, за допомогою яких люди можуть впливати на розвиток своїх громад через звернення до органів влади, Відкрите місто, за допомогою якого мешканці можуть повідомити місцеву владу про актуальні проблеми благоустрою, житлово-комунальної сфери та інфраструктури та Громадський бюджет, який надає можливість жителям пропонувати свої проєкти місцевого розвитку та впливати на розподіл визначеної частки коштів місцевого бюджету через голосування. Усі ці сервіси доступні на платформі електронної демократії e-DEM.
Що ж до нашої громади, то ми лише на початку шляху до цих популярних подарунків прогресу. На наш запит місцева влада дала таку от відповідь:
«Гуляйпільська міська територіальна громада наразі не підключена до сервісу «Відкрите місто», тож Положення про застосування сервісу відсутнє. Що ж до електронних петицій, то є лише Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Гуляйпільській міській раді та її виконавчому комітету, затверджений рішення сесії міської ради.
Свою реалізацію та заслужену популярність знайшов Громадський бюджет, чи Бюджет участі. Але, через карантин Бюджет участі на 2020 рік був призупинений і поки проекти, які пройшли голосування, обіцяють виконати до кінця 2021 року».
Що ж до інших сервісів платформи e-DEM, то про них і мало хто знає у громаді — і тому люди поки що не надто активно ними користуються. Адже просто не знають, що мають безліч варіантів і можливостей бути почутими.
Матеріал підготовлено редакцією Гуляйполе.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.
Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.
