У школах Гуляйполя вчать дітей не лише читати, писати й рахувати, а й критично мислити та знаходити спільну мову один з одним. Важливе вміння для дітей, які живуть у 120 кілометрах від лінії фронту. Журналісти редакції Гуляйполе.City дізнались, за якими новими методиками працюють з учнями у колегіумі «Лідер», опорному закладі загальної середньої освіти «Престиж» та Гуляйпільській СЗОШ. Й чому сьогоднішня школа вже не така, якою була раніше.
Методики, що «прийшли» з початком НУШ
Заняття в першому класі НУШ «Престижу»
Кола Вена або знайди спільне
Це ті два кола, які з’єднуються у спільний простір для двох різних явищ, речей чи подій. У першому класі починають шукати щось однакове у примітивному. Наприклад, що мають спільного дві тварини. Або птахи й тварини. А ось у старших класах завдання складніші: наприклад, знайти спільне між двома різними війнами чи якимись історичними подіями. Кола Вена актуальні для всіх класів: з першого по одинадцятий. Лише різняться завдання для учнів. Саме так тут розвивають критичне мислення та здатність аналізувати.
Риб’ячий скелет: причини та наслідки
Цей метод ще називають «Фішбоун» – графічна техніка аналізу процесів. Голова риб’ячого скелета – це проблема, або основа. Верхня частина скелета – причини, нижня – наслідки. А ось хвіст – висновки.
Для першачків ця техніка заскладна, тому її використовують рідко. А ось у другому класі вже починають з нею працювати на прикладі явищ природи. Земля змінює кут нахилу – отже на нашій широті стає прохолодніше чи спекотніше. Її ж можуть застосовувати при аналізі тексту й багатьох інших питань. Вчителі кажуть, така схема корисна у майбутньому, адже навчить дітей аналізувати обставини, що склались, прогнозувати наслідки та вміти змінювати те, що не влаштовує.
Робота в групах
Тут сповістили, що у групі домовились
На ній часто побудовані уроки. Наприклад, у середині жовтня редакція Гуляйполе.City потрапила на заняття з тижня підприємництва, який проходив у перших класах «Престижу». Тут в останній день тижня провели завершальні заняття. Спочатку подивились мультфільми про підприємництво, а потім розповіли, які висновки з нього зробили й втілювали знання на практиці.
Наприклад, у 1-В класі сіли колом на килимку та рекламували товар, який обрали на карточці, визначаючи його основні якості. Шапка тепла та стильна, взуття якісне та зручне, солодощі свіжі, смачні та яскраві. Й так кожен учень по черзі. Виходило не у всіх, хтось губився через те, що у класі була чужа людина з фотоапаратом, хтось - через свою природну скромність, тоді вчитель підказував, якими властивостями може бути наділений предмет.
Обговорення карточки сусіда, або розробка спільної рекламної концепції😊
А ось у 1-Б класі практикували продаж кексів, поєднуючи те з математикою, роботами у групі, малюванням. Адже спочатку потрібно було намалювати найсмачніший кекс, використовуючи заготовлену вчителем форму. А потім - поєднатись у команди й розповісти усім, з чого зроблений кекс та визначити спікера, який презентує всі кондитерські вироби.
Важко було лідерам, яких однолітки не обрали спікерами. Адже їм довелось попрацювати над своїми емоціями та, хоч і були раптові сльози й активний протест, налаштуватись на подальшу роботу в команді. Тож робота в групі, це завжди більше, ніж просто гра, малювання чи математика.
Inquiry Based Learning – навчись через дослідження
А тут навчання підлаштовують під учнівські запити. Наприклад, діти питають, чи сплять риби вночі, чи п’ють вони воду та багато іншого. Вчитель виділяє основні запитання та розподіляє роботу по групах. Хтось дивиться інформацію в енциклопедії, хтось спостерігає за рибами вдома, якщо має акваріум, тощо. Тобто діти вчаться досліджувати те, що їх дійсно цікавить.
Щоденні 5 та щоденні 3 вчать не лише читати й рахувати
Робота з текстом у «Лідері»
Раніше кожен учень читав текст для всього класу. Міг ще переказати, але лише для вчителя. Тепер це виглядає не так. Текст читають: для себе, для товариша чи групи, слухають, як хтось читає. Працюють зі словами та перевіряють чи всі їх знають. А потім обирають, що хочуть прочитати самі.
Так же працюють щоденні 3 з математики. Учні займаються математикою самостійно, з другом та письмово. Причому це не просто вирішення прикладів, а різноманітні ігри: математичне доміно, фігури з паличок, лабіринти, пошук відмінностей, конструювання та моделювання.
Тобто ці методики – на розвиток самостійності, вміння швидко приймати рішення та уважно слухати.
Як вчать критично мислити та аналізувати інформацію
Один з базових методів у формуванні критичного мислення – гра «Шість капелюхів». Як це працює? Наприклад, є текст, який потрібно проаналізувати. Діти діляться на групи й обирають собі колір капелюха.
Вони допомогають сформувати об'єктивну позицію
Білий капелюх – аналіз фактів, літературних прийомів, без емоційної складової.
Жовтий – концентрація на позитивних фактах і сторонах героїв.
Чорний – аналіз негативних фактів чи причин. Наприклад: знайти й проаналізувати вади й недоліки головних героїв.
Червоний – формування свого ставлення до подій, що розгортаються у сюжеті.
Зелений – потрібно співвіднести себе з головними героями й автором. Тут можна запропонувати свій варіант продовження розповіді.
Синій капелюх – аналіз всього вищесказаного, висновки, проєктування ситуації на реальність.
Шість капелюхів можуть стати корисною практикою для дорослих, дезорієнтованих подіями у країні, адже її можна застосовувати чи не до кожної життєвої ситуації.
Ігри на спілкування
Гуляйполе знаходиться недалеко від Донецької області, на території якої пролягає лінія фронту. У 2014 – 2015 роках у місто приїхало чимало переселенців. Тож, щоб уникнути можливих конфліктів, у школах вчать розумітись з людьми, що мають різний світогляд, домовлятись, чути та слухати один одного, знаходити компроміси, самостійно формувати свою позицію. Для цього використовують різні практики. Одна з таких – гра «Займи позицію», або «Дебати».
Одне із занять гуртка критичного мислення СЗОШ
Учні обирають якусь позицію відносно певної теми та погоджуються вони з нею, чи ні. А вчитель поступово викладає нові факти, які разом обговорюють. У процесі гри учень може змінити свою позицію, а наприкінці аргументовано пояснити, чому він змінив думку.
Такими є також ігри «Акваріум», або «Ажурна пилка». У першій грі беруть участь дві групи, у другій – декілька. Тут групи обмінюються між собою інформацією: вербально і невербально. Головне завдання – зрозуміти іншу групу, запам’ятати все, що розповіли, швидко узагальнити інформацію, знайшовши для себе щось нове.
Нові формати спілкування
«Світове кафе» - формат у якому проводять заходи у «Лідері». Тут і робота в групах, і вміння слухати, і мозковий штурм. Так працюють не лише з учнями, цей формат сподобався батькам. Тож у режимі «Світового кафе» батьки разом з дітьми, але обов’язково в окремих групах, беруть участь у різних заходах колегіуму.
Усі ці методики та ігри втілюються не лише в межі уроків, тобто від дзвінка до дзвінка. Їх використовують для учнів, що беруть від свого закладу участь у різноманітних Всеукраїнських проєктах, також тих, які проводять Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та ЮНІСЕФ. З них основні: екологія, безпека, здоровий спосіб життя та навички взаєморозуміння.
