Волонтер і директор ПП «Челсо і К» Олександр Черненко — один з провідних аграріїв у Гуляйпільському районі.
Він успішно веде аграрну справу та дбає про своїх підопічних. Переконаний, що гарні умови праці дають гідний результат.
На шляху до власної справи
Він з дитинства мріяв про власний добротний будинок і хороший автомобіль. Тому, навчаючись у школі, на канікулах намагався підзаробити грошей — працював у саду, на сирзаводі збивав ящики. Після закінчення школи, як і старший брат, вступив у військове вище будівельне командне училище у місті Камишин.
Тепло у кабінетах завдяки цим котлам
Самотужки освоїв тонку роботу з паяльником. Оскільки на той час модною була світломузика, міг запросто її змонтувати. А коли став професійним військовим (служив в російському Іваново), вирішив, що має навчитись шити. Для цього закінчив курси крою і шиття. Розповідав, коли його, у військовій формі, побачили дівчата-курсантки і вчитель-швачка, вони заніміли від подиву: військовий і раптом — закрійник?!
Та Олександр від свого не відступив, успішно закінчив курси, адже був впевнений, що у житті це знадобиться. У вільний час шив, мав замовлення, відтак — і додаткові кошти.
Без нових знань успішно керувати господарством неможливо
Там же в Іваново, місті наречених, зустрів свою майбутню дружину Альону. У 1989 році, коли вирішив демобілізуватись із військової служби, додому, в рідне Гуляйполе, повернувся вже одруженим. До того, як став керівником приватного сільськогосподарського підприємства «Челсо і К», пройшов шлях довжиною у 15 років. До речі, жодного разу не пошкодував, що має диплом військового інженера-будівельника. Працював інженером на заводі побутових товарів «Зоря», у приватній фірмі «Сибон».
Головне — піклуватись про землю та людей
В оренді підприємства знаходиться майже 1000 гектарів пайових земель. Обробляють її 8 тракторів і 2 комбайни «Дон-1500». Працюють 26 чоловік — механізатори, водії, інженер, механік, бухгалтери. Найближчі помічники керівника — бухгалтери Юлія Онищенко, Вікторія Дерев’янко, Лариса Андрєєва і технічний менеджер Андрій Ганжа. Поля засівають переважно пшеницею, соняшником, горохом та ріпаком. Нинішнього посушливого року врожаю зібрали відчутно менше, ніж торік. Але це не вплинуло ні на розрахунки з пайовиками, ні на зарплату. На пай людині нараховується 14 тисяч гривень. І вона може забрати їх як зерном, так і готівкою.
Без відповідальних працівників успішна справа неможлива
Заробітна плата у господарстві одна з найвищих в районі. Комбайнер отримує 200 гривень за оброблений гектар, тракторист — 800-1000 гривень за день. Тож люди самі зацікавлені у старанній, якісній праці. У них є бажання, а відтак і самовіддача висока. Головний бухгалтер порахувала, що з березня по жовтень цього року заробітна плата кращого механізатора склала 176 тисяч гривень. В сезон він отримує до 40 тисяч гривень на місяць.
Вдосконалення — шлях до успіху
Він не боїться експериментувати, бо процес роботи на землі не любить одноманітності, застою. У цьому йому допомагає постійне вдосконалення знань та вмінь.
Також Олександр Черненко займається виноградарством, вирощує малину, полуницю, в саду ростуть дорідні яблука, персики, груші, які досягають у вазі більше 600 грамів!
Ось такий у цьому році озимий ріпак
Допомагають йому доглядати за садом дружина Альона, донька Оля та син Сергій, коли приїжджає в гості із Дніпра, де живе й працює.
Результати його праці — у врожаї. На полях вже щільно зійшла озима пшениця. А посіви ріпаку виросли до 40 см. Такі собі яскраві килими серед сірих уже осінніх пейзажів. На питання: «А якщо мороз ударить?», лише посміхнувся. «Ну той що? На те він і озимий ріпак, витримає»!
