Євген Коледа – сімейний лікар Гуляйпільського центру первинної медико-санітарної допомоги. Він обслуговує 1800 пацієнтів за деклараціями. Працює лікарем приймального відділення Гуляйпільської центральної райлікарні. Також робить реабілітаційний масаж, а свій вільний час присвячує роботі фітнес-тренера. Гуляйполе.City розповідає про нього.

Медицина – сімейна справа

Із самого дитинства Євген знав, що стане лікарем. Над іншими професіями ніколи навіть і не замислювався.

Скільки я себе пам’ятаю, Гуляйпільська центральна районна лікарня, колектив лікарів, пацієнти – все це було невід’ємною частиною життя моєї сім’ї. Адже моя мама понад 30 років працює медиком у нашій лікарні. Вона пройшла довгий шлях: від санітарки до завідувачки пологового, а потім гінекологічного відділення. Я завжди пишався тим, що вона допомогла з’явитися на світ сотням малюків, врятувала життя не одній жінці. І саме вона стала для мене прикладом лікаря-професіонала, яким хотів стати і я, – говорить Євген.

Закінчивши першу міську школу, у 2008 році Євген вступив до Дніпропетровської державної медичної академії на факультет лікувальної справи. Отримавши диплом лікаря загальної практики сімейної медицини в 2014 році, влаштувався сімейним лікарем до Гуляйпільського ЦПМСД.

Сімейний лікар завжди на зв’язку

Пам’ятаю, як у дитинстві я часто сердився, що мами майже завжди немає вдома, особливо на свята. І лише коли сам почав працювати лікарем, я її зрозумів, – говорить Євген. – Бути лікарем, це не просто робота, це – частина мого життя. Я 24 години сім днів на тиждень на зв’язку зі своїми пацієнтами. Найстаршій із них 96 років, наймолодшим – немає й місяця від народження. І до кожного з пацієнтів потрібно знайти свій підхід, аби поставити діагноз та призначити дієве лікування з урахуванням історії хвороб, особливостей організму, спадковості. Є багато факторів, які потрібно враховувати, тому й будую свою роботу з пацієнтами насамперед на довірі.

Я обрав медицину й не звик пасувати перед труднощами

Євген вважає, що сьогодні сімейний лікар має бути наче членом родини, знати майже все про своїх пацієнтів.

Особисто для мене найлегше знайти спільну мову з пацієнтами поважного віку, які полюбляють спілкуватися з молоддю, ділитися своїми спогадами. А от із малечею – дещо складніше. Не всі маленькі пацієнти спочатку йдуть на контакт, не завжди можуть пояснити, що саме болить, часто лякаються, побачивши чужу людину в білому халаті, – розповідає лікар. – На ці випадки в мене завжди в кишені є цукерки (якщо у дитини немає протипоказань для їхнього вживання), а в кабінеті – іграшки. Звісно, під час карантину іграшки ми прибрали до кращих часів.

На прийомі у лікаря

Щодня за допомогою до лікаря звертаються десятки пацієнтів із травмами і сезонними алергіями, кишково-шлунковими та гострими респіраторними захворюваннями. Але більшість вірусних інфекцій, як зазначає лікар, мають перші симптоми, схожі на коронавірус: температуру, ускладнення дихання та інше.

Кожен, хто приходить на прийом до лікаря, має отримати допомогу та необхідне лікування. Якщо боятися інфекцій та захворювань, навіщо було йти в медицину. Я суворо дотримуюся всіх карантинних обмежень, одягаю захисну маску й рукавички, користуюся дезінфектором. Мій кабінет постійно провітрюється і проходить кварцування. Своїх пацієнтів завжди прошу також дотримуватися карантинного режиму. Я розумію, що ризикую своїм здоров’ям щодня, тим самим наражаючи на небезпеку дружину, сина, батьків, – говорить Євген. – Але я в житті зробив свій вибір і не звик пасувати перед труднощами.

Пацієнти з підозрою на коронавірус, які потребують госпіталізації, здають експрес-тести, результати яких уже відомі через п'ять хвилин. Іншим хворим зі схожими на коронавірус симптомами роблять ПЛР-тести, на результати яких лікарям необхідно чекати кілька днів. Добре, коли тест негативний. Але, на жаль, бувають випадки коли COVID-19 підтверджується.

До цього часу серед моїх пацієнтів був один гуляйпілець з підтвердженим діагнозом COVID-19, – розповідає лікар. – Я моніторив стан хворого та консультував його дистанційно. На щастя, цей чоловік поборов хворобу й одужав.

Про реабілітацію пацієнтів та лікувальний масаж

Молодому лікарю не просто планувати свій час, адже його графік роботи змінюється щоденно. Прийом пацієнтів за талонами, щомісячний огляд немовлят, проведення щеплень дітям дошкільного та шкільного віку в навчальних і виховних закладах, вечірні й нічні чергування п'ять-шість разів на місяць в приймальному відділенні лікарні, виїзди за викликом – все це треба ефективно поєднати, аби знайти час для пацієнтів, яким Євген допомагає пройти реабілітацію за допомогою лікувального масажу.

Реабілітація та відновлювальна медицина була для мене своєрідним захопленням. Ще в академії я закінчив курси лікувального масажу, який практикував серед рідних та друзів, – розповідає Євген. – Спочатку я не планував цим займатися професійно. Але чотири роки тому одній моїй пацієнтці знадобилася реабілітація після перелому шийки стегна, і я не зміг їй відмовити.

Під час реабілітації було важко обом, і лікарю, і пацієнтці. Та за місяць майже щоденних вправ і лікувального масажу жінка змогла підвестися з ліжка. З того часу серед пацієнтів Євгена є люди, яким потрібна саме реабілітаційна допомога.

Зараз я більше практикую лікувальний масаж для дітей. На жаль, такі діагнози як кривошия у новонароджених, гіпертонус, гіпотонус, дисплазія – нині досить поширені. У таких випадках не варто втрачати дорогоцінний час, бо лікування у ранньому віці найбільш ефективне, – каже Євген.

Лікар розповідає, що проблеми з опорно-руховою системою досить розповсюджені й у молоді. Дієвим методом профілактики цього є саме грамотно підібрані фізичні силові вправи та фітнес. Тому свій вільний час він проводить у спортзалі. Розробляє для друзів та знайомих ефективний план тренувань, розраховує силові навантаження та інше.

Медицина – захоплення одне на двох

Все життя Євгена Коледу оточують медики: друзі, колеги, рідні. Кожне сімейне свято – то наче медичним симпозіум, на якому лише й говорять про роботу. Тож, певно, й не дивно, що і свою майбутню дружину він обрав серед медиків: активну, талановиту реаніматологиню Аліну. Як розповідає Євген, вони розуміють одне одного з півслова.

Разом із родиноюРазом із родиною

Такий злагоджений сімейний тандем свого часу проявив себе й на роботі. П’ять років тому Євген був на зміні у приймальному відділенні. Його дружина Аліна – в реаніматології. «Швидка» привезла до лікарні чоловіка з зупинкою серця і дихання через хронічне обструктивне захворювання легень. Тоді вперше в житті Євгену довелося реанімувати пацієнта в критичному стані.

На той час я пропрацював у лікарні лише рік, – згадує Євген. – Теорія й знання – це добре, але практика – це зовсім інше. В реальності, коли у тебе, так би мовити, на руках людина, яка не дихає й не рухається, мимоволі починаєш панікувати. В тій ситуації у мене тремтіли руки, я дуже нервував. Та, поглянувши на Аліну, яка методично й спокійно почала надавати пацієнту першу невідкладну допомогу, заспокоївся і опанував себе. Ми до останнього боролися за життя того чоловіка. Хоча було мало шансів, ми врятували його. В той момент, я усвідомив навіщо пішов саме у медицину. І я б ніколи не змінив свій вибір.

Фото з архіву героя

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися