Безпритульні собаки мають неабияку епідеміологічну значимість в поширенні інфекційних і паразитарних захворювань серед людей та домашніх тварин. Це пов’язано з тим, що вони безконтрольно переміщуються в населених пунктах та у природних стаціях, харчуються останками загиблих тварин, різними відходами зі смітників і звалищ, контактують з представниками дикої фауни, переймаючи від них збудників та переносників небезпечних хвороб.
На безпритульних собаках вільно паразитують блохи, кліщі, комарі, які є резервуарами небезпечних мікробів та гельмінтів. За такого існування бродячі собаки можуть заразити людей та інших тварин такими захворюваннями як сказ, лептоспіроз, туберкульоз, сальмонельоз, рипіцефальоз, геморагічні лихоманки, бореліоз, лейшманіоз, рикетсіоз, бартонельоз, токсокароз, дирофіляріоз, анаплазмоз та ін.
Укуси собак дуже болючі. Після глибоких собачих покусів нещеплена людина може захворіти на правець. Зібрані у зграю безпритульні собаки сміливо нападають на людей і тварин, а, прокусивши важливі кровоносні судини, можуть позбавити їх життя. Неконтрольовані агресивні пси гучним гавкотом або гарчанням можуть викликати переляк у маленької дитини, іноді аж до важкої психологічної травми.
Мешканці Гуляйпільщини теж потерпають від бродячих собак. За останні два роки й чотири місяці з приводу покусів бродячими псами до травмпункту звернулася 21 людина: 19 покусів відбулися на території міста, по одному випадку – в селах Гуляйпільське і Мирне. У цей же період у місті зареєстровані захворювання двох громадян на токсокароз.
Токсокароз – це особлива інфекція, яку викликають токсокари – мігруючі личинки собачих аскарид. Тому в зону ризику потрапляють всі любителі і володарі собак. Паразит в процесі міграції по організму людини вражає його органи і системи та призводить до різноманітних порушень.
У пробах грунту та піску з дитячого майданчика по вул.Цвітній, 10 тричі виявляли яйця токсокар.
У нашому суспільстві заведено сприймати собак за друзів, захисників, тому псів-безхатченків громадяни часто жаліють, підгодовують з домашнього столу, облаштовують їм у підвалах та біля під’їздів примітивне житло. Проте, у більшості випадків, такі собаки все одно залишаються «нічиїми», а значить – хворими або носіями хвороб, недресированими і непередбачуваними, здатними напасти й травмувати людину. Тобто – небезпечними. Тому дуже важливо, щоб на вулицях населених пунктів не було безпритульних тварин.
Автор: Тетяна ГУНІНА,
лікар-епідеміолог Гуляйпільського РЛВ.
