5 червня 2025 року на Запорізькому напрямку обірвалося життя молодшого сержанта Василя Лютана з Івано-Франківщини - командира протитанкового відділення з позивним «Лютий». Йому було лише 36.
Того дня не стало Воїна, а небо прийняло до себе ще одного Янгола.
«Лютий» - але не в житті
Його бойовий позивний - «Лютий» - не мав нічого спільного з його характером. У мирному житті Василь був спокійним, врівноваженим, завжди з лагідною усмішкою. Людина, яка не нарікала, не просила - лише мовчки робила свою справу. І завжди казала: «У мене все добре».
Така тиха доброта часто лишалася непоміченою… поки не стало надто пізно.
Мрії, які не встигли збутися
Василь мріяв про сім’ю, про просте щастя - кохати, виховувати дітей, будувати дім. Але замість мирного життя вимушений був обрати шлях Захисника. І хоча не встиг здійснити свої особисті мрії - встиг головне: стати на захист рідної землі, своїх людей, своєї України.
Син Карпат і вірний син України
Народжений 15 травня 1989 року, Василь з дитинства любив рідний край - гори, ріки, ліси. Був пристрасним шанувальником футболу, подорожував мальовничими куточками України. Його серце належало природі, друзям, тиші…
Але коли над Україною зійшла темрява, він не роздумував - взяв до рук зброю і став до бою за правду, за світло, за всіх нас.
Його подвиг - це наша пам’ять і вічний борг
Василь загинув поблизу села Дорожнянка на Запоріжжі, від бойових поранень.
Його смерть - невимовний біль для родини, друзів, побратимів і всіх українців. Але його життя - це приклад мужності, відданості і жертовної любові до Батьківщини.
Герої не вмирають - вони світять нам з неба
Тепер Василь серед тих, хто не здався. Серед тих, хто став світлом.
Його ім’я - назавжди в нашій пам’яті, його подвиг - у нашому серці. А його душа - в Небесному Легіоні, що оберігає кожного з нас.
Вічна слава тобі, Василю. Дякуємо.
Молодший сержант ЛЮТАН Василь Васильович загинув у бою, залишивши після себе приклад сили й відданості, яку не зітре навіть час. Його ім’я звучатиме разом з іменами інших Героїв, які оберігають нас уже з небес. Уклінні співчуття рідним Героя. Ми у вічному боргу. І доки пам’ятаємо - доти ти живий.
