13 серпня 2025 року Гуляйпільщина провела в останню путь свого мужнього захисника - Бірюка Володимира Івановича, який віддав життя за свободу, незалежність і мирне майбутнє України.
2 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Новопіль Волноваського району Донецької області, під час евакуації поранених з поля бою, Володимир Іванович загинув, проявивши героїзм, мужність і самопожертву. До останнього залишався вірним військовій присязі, рятуючи життя побратимів.
Життєвий шлях, сповнений гідності
Володимир Бірюк народився 20 березня 1970 року. Навчався у селі Новогригорівка, а згодом - у Полтавській школі-інтернаті. Здобув фах електрика у ПТУ м. Запоріжжя. У 1988–1991 роках проходив службу у Військово-морському флоті. Після повернення працював у товаристві «Надія», а пізніше - займався власним господарством.
У мирному житті Володимир був доброзичливим, відкритим, завжди готовим прийти на допомогу. Надійна опора для рідних, добрий сусід і справжній господар - саме таким його запам’ятали земляки.
Воїн, якому довіряли
З початком російської агресії у 2014 році Володимир допомагав військовим як волонтер - ремонтував техніку для фронту. А вже у перші дні повномасштабного вторгнення в 2022 році добровільно пішов до військкомату.
Служив у складі територіальної оборони, боронив Україну на Запорізькому, Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. За сумлінну службу був відзначений численними нагородами: відзнаками «За доблесть», «За зразкову службу», медаллю ветерана війни та почесною відзнакою від командування.
Його бойові побратими згадують Володимира як сміливого, відповідального, завжди надійного товариша. Він не шукав слави, а просто робив свою справу - з гідністю і честю.
Світла пам’ять Герою
Сумно і боляче втрачати таких людей. Та найбільший біль - у серцях його рідних та близьких. У ці важкі дні вся громада щиро співчуває родині Володимира Івановича. Ми поділяємо ваш біль і разом з вами низько схиляємо голови перед пам’яттю нашого Героя.
Світла пам’ять Володимиру Бірюку.
Вічна слава Захиснику України.
Герої не вмирають - вони живуть у пам’яті народу.
