Останнім часом в Гуляйпільському районі підвищена захворюваність на скарлатину. Це гостре інфекційне захворювання, яке викликає бета-гемолітичним стрептококом групи А. Воно характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною та висипом на шкірі.
Хворіють переважно діти дошкільного та молодшого шкільного віку, частіше – в холодну пору року. Збудник передається повітряно-крапельним шляхом та через предмети побуту. Інкубаційний період від моменту зараження до перших проявів хвороби складає від декількох годин до 7, а іноді до 12 діб.
Типова форма скарлатини починається гостро: після незначного нездужання температура тіла за 6-7 годин підвищується до 38,5-40 °C. У маленьких дітей при цьому нерідко з'являється одноразове або повторне блювання. Хворі скаржаться на головний біль, слабкість, болючість при ковтанні.
Наприкінці першої доби захворювання (іноді на другий день) з'являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі: спочатку на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних 2-3-х днів поширюються по всьому тілу. Висип складається з численних дрібно-крапчастих елементів, що утворюють на шкірі щільне насичене рожеве поле. Елементи висипу локалізуються густо в природних складках шкіри у вигляді лінійних темно-червоного, бурого чи фіолетового забарвлення плямок. Обличчя хворого злегка опухле, щоки яскраво гіперемійовані, тоді як підборіддя та рот на ділянці, обмеженій носогубними складками, відрізняються різкою блідістю («скарлатинозний трикутник»). У ротоглотці відмічають розлиту гіперемію м'якого піднебіння, язичка та мигдаликів. На кінчику язика можна побачити численні набряклі сосочки, а забарвлення язика стає яскраво червоним («малиновий язик»). У хворих збільшуються регіонарні підщелепні лімфатичні вузли.
Які бувають форми скарлатини
За тяжкістю перебігу розрізняють такі форми хвороби:
- Легку: температура до 38 градусів, помірна інтоксикація, катаральна ангіна.
- Середньо-тяжку: температура до 39– 40 градусів, повторна блювота, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м’якому піднебінні, розвиток ускладнень.
- Тяжку: значна інтоксикація, температура до 40 градусів і вище, менінгеальні симптоми, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.
- Септичну: некротична ангіна, некротичний назофарингіт, розвиток септичних ускладнень.
Які можливі ускладнення
Лікують хворих на скарлатину, як правило, вдома, за винятком тяжких форм, ускладнень та епідемічних показань. Ускладненнями скарлатини можуть бути лімфаденіт, отит, синусит, артрит, мастоїдит, міокардит, нефрит, синовііт. Ці ускладнення більшого чи меншого ступеню вираженості можуть залишитися у перехворілого пожиттєво.
Які є методи профілактики скарлатини
Оскільки проти скарлатини немає вакцин, то методом профілактики є раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворий на скарлатину є заразним від перших годин захворювання до 22 дня. Саме на цей період він підлягає відстороненню від відвідування дитячого закладу. Для осіб, що знаходилися у контакті з хворим, встановлюється карантин на 7 діб. Для підтвердження діагнозу й призначення лікування треба запросити сімейного лікаря додому.
З метою попередження поширення інфекції в організованих колективах слід дотримуватися правил санітарії й гігієни: якісно мити посуд, іграшки, прати постіль, забезпечити кожну дитину окремим рушничком, роздягальною шафкою, ліжечком тощо. Мами повинні цікавитися епідемічною обстановкою у закладі й не допускати спілкування здорових дітей з хворими поза закладом. У період підйому будь-якої інфекційної захворюваності потрібно уникати масових заходів.
Тетяна Гуніна, лікар-епідеміолог Гуляйпільського РЛВ
Фото на головній: tsn.ua
