Рентгенологічне відділення у Гуляйполі – це два рентген-кабінети у лікарні та флюорографічний кабінет у центрі первинної медико-санітарної допомоги. За день ці кабінети відвідують більше сотні гуляйпільців. Найчастіше – із травмами та переломами, а також для планового дослідження внутрішніх органів.
Обслуговують тут людей лікарі-рентгенологи Юрій Усольцев і Юлія Крилова та три лаборантки – Марина Олійник, Олена Кириченко та Ірина Рожко. Кажуть: карантин – не головна їхня проблема. Найважливіші питання, які сьогодні вирішують у рентгенології, – заміна старого обладнання та облаштування нових умов для роботи.
Апарату-старожилу – 37 років
Старожилом й найдосвідченішим «експертом» рентгенологічного дослідження у Гуляйполі можна назвати безпосередньо сам рентген-апарат 1983 року «народження». За свої 37 років роботи він просканував більше 160 тисяч людей і продовжує працювати сьогодні. Звичайно, вже не на повну силу. Однак медики його бережуть, періодично балуючи новими запчастинами. Так само традиційно роблять і самі знімки: проявляють у спеціальному розчині. Потім сушать у сушильній шафі.
Втім, це вже останні місяці роботи радянського апарату: до кінця року до Гуляйпільської лікарні має нарешті прибути нова сучасна рентгенографічна система. Її на Гуляйпільщині чекали роками.
– За 18 років моєї роботи тут як рентгенолога лише кілька останніх років ми починаємо робочий день, перехрестившись, – каже завідувач рентгенвідділення Юрій Усольцев. – Нинішній апарат вже морально і технічно застарів та просто віджив своє. Подібне обладнання необхідно змінювати в середньому раз у 7 років, а наш відслужив 5 термінів. А все тому що обладнання якісне. Сучасна техніка, на жаль, такою витримкою похвалитися не може. Хоча, якби був регулярний догляд, то може б ще довше працював. Як ось, наприклад, раніше -– щотижня апаратам давали «вихідний», відводячи день на техогляд. Сьогодні медтехніка ми не маємо, тож доводиться щоразу викликати метролога із Запоріжжя.
Наприкінці червня перестав працювати «одноліток» рентген-апарата – рентгеноскоп. Про купівлю ще й нового рентгеноскопа мова не йде. Це додаткові 1,5-2 мільйони гривень. Тож, аби дослідити шлунково-кишковий тракт, необхідно їхати до сусідніх Поліг, Оріхова чи Запоріжжя.
Також днями списали ще два старі апарати – флюорограф та дентальний стоматологічний апарат.
Цифрова техніка – прорив у медпослугах
На базі відділення залишилися 5 апаратів. Із сучасного - корейська діагностична система «EVA-HF 750», яку лікарня отримала у 2011 році, та рентгенівський діагностичний комплекс «Індіаскан». Працівники зізнаються: з цифровою технікою працювати в рази легше та зручніше. Хоча додалося більше писанини.
- Раніше ми реєстрували відвідувачів та безпосередньо результати досліджень у журналі. Тепер ведемо ще й електронний облік, однак не полишаємо записувати вручну. Бо як не буває світла, то й робота стає. Та це, мабуть, єдина незручність. Бо таке обладнання дає миттєве і чітке зображення на моніторі. Швидкість проведення дослідження дозволяє прийняти більше людей. Однак видаємо результати як і завжди – впродовж доби після двох вичиток лікарів з
Для порівняння: флюорографічний цифровий знімок та його традиційний попередник на плівці
Нове обладнання – у новому кабінеті
В очікуванні нової рентгенографічної системи відділення планує переїхати у нове приміщення. Це спеціально відведений кабінет у будівлі лікарні на п’ятому поверсі, поряд з відділенням інтенсивної терапії та операційним блоком. Таке розташування значно пришвидшить та покращить співпрацю відділень, бо зараз персоналу доводиться бігти із будівлі в будівлю, з поверха на поверх. А те, що п'ятий поверх, то це не проблема, адже пацієнти можуть користуватися ліфтом.
– Не кожне приміщення підійде для рентген-кабінету. Наш майбутній кабінет – ідеальне місце, – зазначив Юрій Усольцев. – Його стіни покриті спецальною баритовою штукатуркою, яка не пропускає радіацію, вікна та двері покриті свинцем. Воно світле й просторе, забезпечене водою. У додаткових кімнатах можна облаштувати санвузол, лабораторію та пультову. Єдине, чого не вистачає у кабінеті – вентиляції. Останній поверх – це як сонячна батарея. Влітку тут спека та задуха. Тому необхідний кондиціонер. Також у кабінеті замінять підлогу. Та ці турботи – дрібниці у порівнянні з нинішнім приміщенням, в якому вже все себе в
А ще працівники рентгенологічного відділення сподіваються на покращення умов праці, зокрема опалення. З початком зими у кабінетах лікарів буває досить холодно. І якщо загартоване часом старе обладнання температура не здолає, то сучасна цифрова техніка потребує більш уважного догляду. Не кажучи вже про людей, які з нею працюють.
Фото Юлії Линник
