7 липня 2025 року страшна звістка сколихнула Івано-Франківщину: в бою з російськими загарбниками поблизу Гуляйполя на Запоріжжі загинув захисник України, молодший лейтенант Олександр Бутаков. Йому було лише 39 років...
Що відомо про захисника?
Народжений 14 серпня 1985 року в мальовничому селі Черник, що на Прикарпатті, Олександр з дитинства вирізнявся щирістю, рішучістю та невтомною жагою до справедливості. Він ріс серед гір, де кожна стежка дихає свободою - і саме ця любов до рідної землі врешті-решт була рушієм його вибору стати на захист України.
Під час повномасштабної війни Олександр не зміг стояти осторонь. Він був не просто солдатом - він був справжнім командиром, який дбав про своїх побратимів, вів їх за собою в найважчі миті бою, надихав, підтримував, вірив у Перемогу. Служив командиром другого стрілецького взводу першої стрілецької роти, завжди на передовій - там, де найважче, де кожен день міг стати останнім.
Його життя обірвалося внаслідок ворожої атаки FPV-дроном. Це ще один трагічний доказ того, якою підступною та жорстокою є ця війна. Але навіть смерть не може стерти те, що залишив по собі Олександр: мужність, честь, незламність.
Сільська громада Черника, Пасічнянська громада, вся Івано-Франківщина та Гуляйпільщина - плачуть і схиляють голови в скорботі. Бо пішов не просто військовий. Пішов батько, син, товариш. Людина великого серця і глибокої внутрішньої сили. Той, хто захищав не лише землю, а й наші мрії, наше майбутнє, нашу свободу.
Всі ми щиро дякуємо за жертовність нашим захисникам. Дякуємо за те, що вони були і є з нами, що стояли і стоять за нас до останнього подиху. Їхня смерть - не даремна. Мужній і сміливий оборонець Гуляйпільського краю Олександр Бутаков став частиною великої армії українських героїв, що нині боронять нас із неба.
Вічна слава і пам’ять.
Герої не вмирають.
Вдячні гуляйпільці пам’ятають.
